До усіх жахів і випробувань, через які проходить зараз кожен українець, у переселенців (ВПО) є ще два додаткових: - перебування годинами, а інколи й днями, у замкненому приміщенні (поїзд, автобус, авто) в одному положенні; - необхідність постійно приймати доленосні рішення (поїхати чи залишитися, куди саме їхати, яким маршрутом тощо).
Усе це змушує тіло і психіку працювати у режимі надможливостей. А сильний тривалий стрес може призвести до заціпеніння. У цьому стані погляд стає «скляним», людина наче заморожується й відключається від реальності. Вивести людину з цього стану дуже важко.
Щоб не доводити ситуацію до такого стану варто: Місія мами: зберегти генофонд нації. Якщо там, де ви знаходитесь, стає небезпечно, ваше завдання № 1 - вивезти дитину. Діти, які стають свідками насилля, бачать вибухи, кров, смерть, зазнають травми, яка впливатиме на все їхнє подальше життя. Війна закінчиться - і комусь треба буде будувати нову Україну. Вивезти дитину в безпечне місце - це прояв патріотизму. Улюблену іграшку - з собою. Ця іграшка стане «супергероєм» і підтримуватиме дитину. Дитині: чіткі інструкції. Спокій мами - запорука спокою дитини. Розмовляйте спокійно, не надто голосно. Давайте чіткі прості інструкції: «Зараз ми сідаємо в автобус. У нас є вода та бутерброди. Ми будемо їхати багато годин. Я з тобою». Лишайтесь у контакті з тілом. Коли ми багато годин знаходимося в одному положенні, ризик впасти в заціпеніння зростає. Тому повертайтеся у тіло. Якщо є можливість, пострибайте на місці, зробіть кілька присідань. Якщо можливості немає, розітріть вуха, обличчя, розімніть по черзі кожен палець, легенько пощипайте або простукайте усе тіло. Робіть так щогодини. Що я зараз відчуваю? Ставте собі час від часу це питання і прислухайтеся до тіла. Вам холодно? Млосно? Ви хочете пити? Це допомагає лишатися в контакті з реальністю. Дихайте. У стані стресу дихання стає поверхневим та переривчастим. Робіть дихальні вправи: на 6 рахунків вдих - 3-6 рахунків затримка - 6-10 рахунків видих. Глибоке дихання дає мозку команду: я в порядку. Пийте воду. В режимі крапельного поливу: часто і маленькими ковточками. Від стресу може пересихати у роті. Якщо води мало - наберіть один ковток у рот і тримайте. Важливо підтримувати слизові оболонки зволоженими - на рівні нервової системи це ще один сигнал про те, що все добре. Спіть за будь-якої можливості. Немає можливості - посидьте кілька хвилин із заплющеними очима, при цьому треба усвідомлено розслабити м'язи обличчя й тіла. Відпочивайте у проміжних пунктах. За першої нагоди прийміть душ, вимийте голову, переодягніться в чисте, поїжте гарячого, відпочиньте. І лише потім приймайте рішення, що робити далі. Зберігайте інформаційну чистоту. Тримайте руку на пульсі й підтримуйте зв'язок з рідними. Та не сидіть 24/7 у потоці новин, не дивіться нон-стоп фото та відео воєнних дій - це виснажує. Проявляйте людяність. Війна - тест на емпатію для кожного з нас. Озирніться довкола, можливо, комусь поряд ще гірше, ніж вам. Діліться - добро обов'язково повернеться до вас сторицею.

All news

Comments:

Only authorized users can leave comments.