Як допомогти дитині подолати стрес? Консультація для батьків

Стрес - цілком невід'ємна частина нашого життя.
Під дію стресогенних факторів підпадають не лише дорослі, а й діти. Стрес у дітей проявляється по-різному - це залежить від віку дитини, її психоемоційного стану, особливостей нервової системи.

Ознаки, що вказують на наявність стресу в малюка: - виникають порушення у роботі пізнавальних процесів (сприймання, пам'ять, увага, мислення, мовлення), загальне зниження розумової активності; - зміна поведінки: агресивні прояви, в тому числі вербальна агресія; провокативні висловлювання та поведінка; регресивні форми поведінки (такі, що не притаманні віку: смоктання пустушки, енурез), замкнутість; невпевненість; дратівливість; - неадекватність емоційних реакцій: надмірний плач, крик; істерики; занепокоєння, страх; - порушення сну, нічні жахіття, енурез; - зміни в соматичному здоров'ї: біль у животі, головний біль, зниження апетиту, проблеми з травленням; - розладнання координації рухів, з'являються нав'язливі рухи, тіки.
Що робити батькам, якщо дитина переживає стрес?
Створіть вдома спокійну атмосферу, щоб дитина почувалась там затишно та в безпеці.
Підтримуйте з дитиною довірливі стосунки, проводьте більше часу разом (чи то спільні прогулянки, чи спільне виконання домашніх справ), проявляйте свою любов обіймами і поцілунками.
Будьте доступні для дитини.
Знайдіть час, щоб вислухати і поговорити з малюком, висловити свою підтримку, при цьому не відволікайтесь на сторонні справи.
Корисно дещо сповільнити темп життя дитини: відмовитись від відвідування шумних місць, розважальних заходів, нових яскравих вражень; натомість потрібно забезпечити чіткий, прогнозований розпорядок дня з дотриманням режиму.
Використовуйте творчі прийоми: малюйте з дитиною фарбами чи восковими олівцями; ліпіть з глини чи пластиліном; співайте улюблені пісні і танцюйте; складіть спільно казку (головним героєм казки може бути улюблений казковий чи мультиплікаційний персонаж дитини, з яким вона легше іденти­фікуватиме себе; труднощі можна зобразити у ролі дракона чи злого чарівника або природних стихій - шторму, зливи тощо; важливо, щоб у головного героя з'явилися ресур­си для подолання труднощів: ними можуть бути чарівні предмети або добрі, мудрі люди.
Казка неодмін­но має закінчуватися «хепі-ендом»: герой долає труднощі й не лише розв'язує проблему, а й набуває но­вих якостей - розум, сила, щастя тощо). Вдайтесь, до прийомів емоційного розвантаження дитини: нехай вона покричить; рве, мне і топче папір; пускає мильні бульбашки; влаштуйте бій подушками; заохочуйте ігри з піском. Якщо ж стрес виявився досить сильним, звертайтесь за допомогою до спеціалістів.