Які орієнтири для розвитку комунікативних умінь дітей дошкільного віку за ECERS-3 - міжнародною методикою оцінювання якості освітнього процесу

ЕСЕRS-3 - це надійна міжнародна методика, якій довіряють у понад 30 країнах світу. Відповідно до цієї методики спілкування з дорослими та однолітками - важлива умова розвитку мовлення дитини, і дуже велике значення має щоденна взаємодія педагогів та іншого персоналу ЗДО з дітьми для вдосконалення вміння висловлювати власні думки, почуття, збагачення словникового запасу та розвитку грамотності.
Параметри, які свідчать про високу якість освітньої послуги для розвитку комунікативних умінь дошкільників: допомога дітям у розширенні словника; заохочення дітей до спілкування; використання книжок у роботі з дітьми; заохочення дітей до користування книжками; знайомство з друкованим текстом.
Допомога дітям у розширенні словника: основні орієнтири на практиці Дорослі щоденно розширюють, уточнюють і активізують словниковий запас дітей, формують багате, змістовне, різноманітне за словниковим складом мовлення: - зрозуміло пояснюють дітям значення незнайомих слів і нові значення знайомих слів. Наприклад, «Дощ - це краплинки води, які випадають із хмар»; - використовують різні способи пояснення дітям значення слів. Наприклад, щоб пояснити дітям значення слова «ґудзик», показують картинку чи предмет, або ж вводять це слово у речення; - візуальне оформлення простору сприяє активізації словникового запасу дітей: малюнки дітей, фотографії родин, календар погоди тощо; - доповнюють сказане дітьми. Наприклад, дитина говорить: «Ластівка швидко літає», а дорослий доповнює: «Ластівки їдять комах. Ці пташки створюють гніда з грудочок землі. Ластівки - це перелітні птахи. Восени вони збираються у великі зграї і відлітають зимувати в інші країни»; - в розмовах із дітьми використовують різноманітні слова. Наприклад, уживають близькі за значенням слова: говорити, казати, розмовляти - та пояснюють дітям їхні значення; - під час ігор та виконання дітьми повсякденних практик особистого догляду дорослі вживають багато описових слів, наприклад: «З крану тече прозора чиста безбарвна вода», «Ми гратимемо в гру круглим шкіряним футбольним м'ячем». Заохочення дітей до спілкування: основні орієнтири на практиці
Дорослі завжди відповідають на запитання дітей: - виявляють інтерес і чуйність, спонукають ініціювати розмови, ставити запитання; - позитивно реагують, коли діти щось просять, показують чи розповідають, виявляють щиру зацікавленість та активно слухають. Дорослі запитують дітей: - ставлять запитання, які вимагають повних і розширених відповідей. Наприклад, можуть бути запитання, які починаються зі слів: «Як ти думаєш...», «Якщо...», «Чому...», «Розкажи мені, будь ласка, про...»; - враховують особливості мовленнєвого розвитку дітей під час індивідуального спілкування. Дорослі розмовляють із дітьми та сприяють спілкуванню між ними: - у групі панує доброзичлива атмосфера, діти вільно спілкуються; - спілкування з дітьми відбувається під час ігор у приміщенні, на майданчику, під час виконання повсякденних практик особистого догляду; - обирають цікаві для спілкування з дітьми теми (про дім, сімейне життя, суспільну діяльність, емоції та почуття тощо); - дітям допомагають спілкуватися одне з одним, наприклад: підбирають влучні слова для висловлення думок і емоцій, вирішення конфліктів, нагадують про необхідність казати: «Перепрошую», «Дякую»; - дітям допомагають брати участь у розмовах на цікаві теми.
Використання книжок у роботі з дітьми: основні орієнтири на практиці Дорослі читають дітям книжки, спонукають до самостійного користування книжками: - виразно читають книжки (всім дітям групи, кільком дітям, одній дитині); - разом із усіма дітьми обговорюють зміст книжок; - книги, які читають дітям, стосуються їх щоденної діяльності або теми, яка вивчається; - діти разом із дорослими шукають у книжках відповіді на питання чи інформацію про речі, які їх цікавлять; - діти роздивляються книжкові ілюстрації, розмірковують, про що буде йти мова у книзі; - дітям пропонують вигадувати власні історії та розігрувати прослухані. Заохочення дітей до користування книжками: основні орієнтири на практиці У групі (вдома) є широкий вибір книжок, якими можуть користуватися діти: - є місце, де діти можуть переглядати книжки, читати одне одному або слухати вихователя; - дітям доступні книги, які стосуються поточної діяльності, наприклад, теми, яка вивчається, або важливих подій у житті громади; - діти можуть вільно брати книги, які зручно розташовуються на полицях з добре видимими обкладинками; - діти без перешкод можуть самостійно дістати з полиці будь-яку книгу.
Знайомство з друкованим текстом: основні орієнтири на практиці Дорослі підтримують інтерес дитини до друкованого слова: - у зручних для огляду місцях розташовані мальовані/друковані матеріали, що стосуються теми, яку вивчають діти; - місця розташування іграшок та матеріалів для мистецтва, полиці з книжками підписані й мають відповідні піктограми; - дітям показують літери та слова під час читання текстів; - дітям допомагають співвідносити звуки з буквами чи словами; - дітям одночасно показують і зачитують меню; - записують зі слів дітей назви їх мистецьких робіт, пишуть ім'я дитини на кожній роботі; - роблять графіки і схеми на основі роботи дітей у групі; - дітей заохочують писати самостійно у власноруч створених книжечках.

https://mon.gov.ua/ua/osvita/doshkilna-osvita/ecers-shkala-ocinyuvannya-seredovisha-rannogo-ditinstva